Стрітенське сонце, з-за копця,
де Замку грані,
Постало враз, ясне,
в усій своїй харизмі:
На площі Ринковій,
об тій годині ранній,
Читає кам'яну
сторінку афоризмів.
А.Содомора
Probvs
invidet nemini
Добрий
не заздрить нікому
Domat
omnia virtvs
Доброчесність
все перемагає
VIRTVTIS PRAEM[I]V[M]
HONOR
Нагорода за чесноту - честь (шана)
Vbi
charitas ibi Devs
Де
доброчинність, там Бог
Vbi
vber ibi tvber
Vbi
opes ibi amici
Де
багатство, там друзі
Qvis
dives?
Qvi nil cvpiat
Qvis
pavper? Avarvs
Хто багатий? Хто нічого не жадає
Хто бідний? Ненаситний
Nvnqvam
discrepat
vtile a decoro
Devs
mevs et omnia
№ | LECTIO | TRANSLATIO | COMMENTARIUS | |
---|---|---|---|---|
1 | PROBVS INVIDET NEMINI | Добрий не заздрить нікому | Слова
ці можна,
зокрема, зустріти у Ціцерона, в його
перекладі Платонового Тімея (Cicero. Timaeus. IX.4) |
|
2 | DOMAT OMNIA VIRTVS | Доброчесність все перемагає | . | |
3 | VIRTVTIS PRAEM[I]V[M] HONOR | Нагорода за чесноту - честь | Навряд чи може бути щось інше, хоч місце на M знайти важко. Може й описка була | |
4 | VBI CHARITAS IBI DEVS | Де доброчинність, там Бог | CHARITAS від грецької charis. Думаю, що утворення середньовічне: словники класичної латини того слова не дають | |
5 |
VBI VBER IBI TVBER | Достаток має свої недоліки | Дослівно: де
грудь, там пухлина (вважають,
що
малось на увазі запалення грудей (мастит),
що його часто могли мати матері-годувальниці) [С.Маркиш //Апулей, с.
430]. Тобто - як би не було добре, а щось та й підпсує
повноту насолоди тим добром. Всяка палка має другий кінець. Пор. тж
нашу ложку дьогтю в
бочці меду - тут би ми сказали, що де
мед, там і дьоготь. Поляки це перекладають nie ma róż/y bez kolców [Łacina na co dzień, s.v.]. Росіяни так само: нет розы без шипов [Апулей, с. 347, С.Маркиш]. Так само Дворецкий: s.v. tuber. Саме прислів'я зустрічається у Флоридах Апулея (Apuleus. Florida. XVIII.34), саме в такому значенні (контекст тут дуже добре вияснює значення вжитого прислів'я, пор.: aiunt nihil quicquam homini tam prosperum ... datum, quin ei tamen admixtum sit aliquid difficultatis - Кажуть, що нічого людині не дається такого щасливого, щоб до того не домішалось і чогось важкого. Оце міркування Апулей і ілюструє нашим прислів'ям. Додаючи й ще один образ, що вже зовсім схожий на наш мед з дьогтем: coniugatio mellis et fellis - змішання меду і жовчі. Цікаво, що для нас звичнішим є прислів'я-антонім: нема злого, аби не вийшло на добре (чи рос., ще точніший антонім: нет худа без добра). Любителі робити з таких речей висновки про ментальність можуть над цим задуматись. Чи то ми оптимісти, а латиняни були песимістами. Чи то просто латинянам було добре, але все замало того добра, а нам завжди настільки зле, що нічого не лишалось, як сподіватися на краще :) |
|
6 | VBI OPES IBI AMICI | Де багатство, там друзі | Łacina na co dzień (s.v.) приписує ці слова Пакувію. Я не знайшов, де би то мало бути (хіба би то був перефразований Пакувій | |
7 | QVIS
DIVES? QVI NIL
CVPIAT QVIS PAVPER? AVARVS |
Хто
багатий? Хто
нічого не жадає Хто бідний? Ненаситний |
Поширене міркування стоїків (хоча б Сенеки) та й не лише стоїків, мабуть, всієї ант. філософії | |
8 | NVNQVAM DISCREPAT VTILE A DECORO | Ніколи корисне не розходиться з прекрасним | Содомора
про цей напис
пише так: "Серед латинських написів
на "афористичній" кам'яниці чи не найцікавіший, коли мова про
архітектуру, той, що акцентує єдність корисного з оздобним:
Nunquam discrepat utile a decoro - "Ніколи
не йдуть урізнобіч
корисне з оздобним". [Содомора.
На одинці зі Львовом, с. 121] Можна перекласти корисне з гожим, як це пропонує raw_stick (див). До речі, гожий дуже вдалий відповідник (калька) латинського decorus: він залишає в собі як ідею краси, так і ідею належності (того, що годиться робити). |
|
9 | DEVS MEVS ET OMNIA | Мій Бог і все | (пор.
наше "схопити
Бога за бороду"?). Мій Бог і моє
все. Див. також raw_stick
(див)
А взагалі-то це є гасло Францисканців [fons].
Тому найкраще тут би дали
тлумачення люди, причетні до справ Церковних. |
|
10 | Benedixit
Principiis
F[inemque] Cor[a?] vit DEUS ___ Die 27 A[ugusti] 1765 [чи 1769?] |
Благословив початок і заопікувався закінченням Бог ____ Дня 27 серпня 1765 (або 1769?) | мабуть, ідеться про ремонт будинку (збудований він був раніше). Напис досить сильно пошкоджений. Прочитання F[inemque] мені підказав raw_stick (див). Наступне ж слово читаю Coravit і розумію його як неправильно написане Curavit (пор. ідентичну описку на Будинку-Календарі на Вірменській: convivia corant в останньому написі замість curant). До такого прочитання також схиляє те, що C тут виглядає ніби більшим за наступні літери - що би мало вказувати на те, що то є початок слова (всі слова в цьому написі починаються з великої літери). А також і те, що, коли прийняти F[inemque], то важко після нього ще щось вмістити перед згаданим С. |
3 |
PROBVS INVIDET NEMINI | DOMAT OMNIA VIRTVS | VIRTVTIS PRAEM[I]V[M] HONOR |
2 |
VBI CHARITAS IBI DEVS | VBI VBER IBI TVBER | VBI OPES IBI AMICI |
QVIS
DIVES? QVI NIL
CVPIAT QVIS PAVPER? AVARVS |
|||
1 |
DEVS MEVS ET OMNIA | ||
NVNQVAM DISCREPAT VTILE A DECORO |
Дякую raw_stick за цікаві коментарі і пропозиції з відчитання і перекладу. Деякими з них я скористався безпосередньо, а дещо наштовхнуло мене на інші ідеї. Все вкупі стало причиною того, що я вирішив таки викінчити цю сторінку, котру перед тим виклав був в сирому вигляді і до котрої не збирався скоро повертатися.
Всім, хто цікавиться латиною, рекомендую відповідну групу Ро_стика на ЖЖ : mirabilefuturumДякую також uka_didych за те, що запостила посилання на мій сайт в потрібному місці і в потрібний час:).
Використані:
Содомора Андрій. Наодинці зі Львовом. - Львів, 2005 /світлини А.Кіся, істор. коментар І.Сварника
(вірш про Докторську Каменицю, використаний в епіграфі - с.121)
Ревак Н., Сулим В. Латинська мова. - Львів, 2002
Jędraszko Cz. Łacina na co dzień. W., 1973
Апулей. Апология. Метаморфозы. Флориды. - М.: Изд. АН СССР, 1960
Історія Львова в документах і матеріалах. - К., 1986, с. 39.
-------
Вікіпедія - Площа Ринок
Мовою стін
Парійчук К.Р. Римські впливи в архітектурі Львова
Францисканці
Інші:
Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові.
Содомора Андрій. Під чужою тінню (Sub aliena umbra) Львів. 2000
Бабичев Н.Т. Словарь латинских крылатых слов (2500 ед.). - М., 1982
Левчич В. Романіка. - К., 2001
-------
Львівські роди - На сайті журналу "Ї"
Apulei Florida
Пакувій
Словники:
Дворецкий
Дворецкий - для linquo
Кобилянський
Трофимук
Подосинов...